Головна

           Леськи – село, розташоване на правому березі Кременчуцького водосховища, за 19 км на південний схід від обласного та районного центру м.Черкаси. Через Леськи проходить автодорога Черкаси – Чигирин. Населення складає 4136 осіб.

           Археологічні розкопки засвідчують про прадавнє життя на  цих землях. Знайдено залишки поселення черняхівської культури, яке датується ІІІ-ІVст. н. е.,  знайдено свідчення про те, що тут селилися втікачі із Західної України, які тікали від гніту польсько-литовських феодалів  в кінці XV на початку XVІ ст.  Незважаючи на те, що  перша письмова згадка про село датується 1726 роком, однак зрозуміло, що Леськи існували набагато раніше.

          Багато різних подій довелося пережити людям цього краю. Старше покоління ще пам’ятає про ті трагічні роки голодомору 1932- 1933 років, внаслідок якого в селі померло більше 1500 осіб. В роки Другої світової війни  534 леськівчан загинули  на фронті. Після визволення села почалася відбудова народного господарства. У січні 1944 року відбудовано школу і розпочато навчання. В 1953 році три артілі об’єднались в одну ім.. Ворошилова, а з 1959 року – колгосп “Дніпро” . В 1954 році за високі врожаї зернових культур колгосп був учасником Всесоюзної виставки досягнень народного господарства. А в 1956 році уже 120 леськівчан брало участь у цій виставці. У зв’язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС  село Леськи в 1955 році почало переселення на нове місце. Швидко зростали квартали нових житлових будинків, виростали господарські будівлі. До 1960 року колгоспники поставили 500 будинків, а в 1960 році ще 800 будинків. В центрі з’явились двоповерхові приміщення колгоспної контори, сільської ради, школи, Будинку культури, дитячого садка та лікарні. Село стало одним з кращих на Черкащині. В Леськах працювали різні цехи та майстерні, а саме: майстерня для пошиття одягу та взуття, перукарня, майстерня по ремонту годинників та майстерня по ремонту побутової техніки. В селі працювали лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, стоматологічний кабінет, амбулаторія і аптека. До послуг трудящих було 3 бібліотеки з фондом 29423 книги. В Будинку культури працювали драматичний гурток, хоровий і танцювальний колективи та духовий оркестр. Велику популярність серед слухачів здобув чоловічий хор механізаторів. В 1967 році на обласному фестивалі художньої самодіяльності  він був відзначений дипломом першого ступеня та нагороджений трактором. В 1961 році було відкрито приміщення новозбудованої середньої школи, де навчалось 350 учнів. Працювала також 8-річна школа, яка була розміщена на старому селі - в ній навчалося 180 учнів.

           Колгосп  “Дніпро’’  був високорозвиненим багатогалузевим господарством, яке спеціалізувалось на вирощуванні зернових культур, овочів і молочному тваринництві. 20 років очолював господарство Іван Петрович Клименко –  кавалер орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора, “Дружби народів”  , Заслужений працівник сільського господарства УРСР. В 1986 році йому за творчу сумлінну працю було присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці. З 1986 року колгосп очолив Смертюк Василь Петрович – лауреат Державної премії УРСР, кавалер орденів Леніна, трудового Червоного Прапора, депутат Верховної Ради УРСР, заслужений агроном УРСР. За період трудової діяльності Смертюк В.П. займався дослідженням і впровадженням у виробництво нових сортів пшениці “Аврора”, ”Кавказ”  , “Напівкарлик-3”. Колгосп  “Дніпро”  співпрацював з багатьма дослідними інститутами та селекційними станціями. З 1970 року він стає опорним показовим господарством. Поряд з високо розвинутим землеробством у колгоспі “Дніпро” добре розвивається і тваринництво. У колгоспі стадо укомплектовано чистопородними тваринами, надої молока зросли наполовину. Передові доярки господарства – Медушівська Г.І. та Горбач Р.І. надоювали щорічно по 5 тисяч кг молока. Зоотехнічну службу колгоспу очолював зоотехнік Бас Іван Мусійович. Свій досвід він передав молодому зоотехніку Бойку Івану Федосійовичу. У своїй роботі Бойко І.Ф. велику увагу приділяв укомплектуванню ферми тваринами симентальської породи молочно- м’ясного типу. У 1992 році колгосп вийшов на рекорд і дав по 6100-6200 кг молока від корови. За досягнуті успіхи у виведенні нових порід худоби, зоотехніку Бойко І.Ф. було присвоєно звання Заслуженого зоотехніка УРСР. Він  був делегатом 27 з’їзду КПУ, нагороджений багатьма орденами та грамотами.

            З  2000 року  в сфері сільськогосподарського виробництва успішно працює ТОВ  “Агро-Старт”.

            В селі  є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, в якій навчається 316 учнів. Медичну допомогу жителям села надає амбулаторія загальної практики сімейної медицини. На  території села працює дитячий садочок “Чайка” , де виховується більше 90 дітей.  Працюють кафе,  бари,  16 магазинів приватних підприємців Собка О.П., Олексенка В.С., , ВедулиС.О. та інших.   

        Організовує дозвілля жителів села сільський Будинок культури, при якому працює аматорський народний хор “Леськівчани”  та зразковий танцювальний колектив “Едельвейс” та ін. Працює  сільська бібліотека , книжковий фонд якої налічує 13500 примірників книг. До послуг відвідувачів також періодичні видання та інтернет.  Жителів села обслуговує філія ощадного банку  та відділення зв’язку. По всій території села прокладено дороги з твердим покриттям , працює сфера послуг: перукарня, майстерня по ремонту взуття та одягу. Сільський голова Бас Микола Федорович, виконком та депутати сільської ради прикладають максимум зусиль для поліпшення умов проживання жителів села. За 2011-2012 роки повністю завершено освітлення всіх вулиць села, організовано вивіз сміття, облаштовано 4 зупинки в селі, розпочато роботу по реконструкції дитячого садочка “Веселка”, відкрито спортивний майданчик і пам’ятний знак  воїнам- інтернаціоналістам   та  чорнобильцям.

              Серед тих, хто навчався , жив і працював в селі Леськи є відомі в країні люди. Це:

  • Герой Радянського Союзу Гуриненко Микита Трохимович - загинув у роки Другої світової війни;
  • двічі Герой  Соціалістичної Праці Байда Григорій Іванович, механізатор-конструктор, творець кукурудзозбирального комбайну ККСБ-3;
  • Герой Соціалістичної Праці – голова колгоспу ”Дніпро” Клименко Іван Петрович;
  • заслужений агроном України Смертюк Василь Петрович ;
  • заслужений зоотехнік України Бойко Іван Федосійович;
  • член-кореспондент АН України, депутат Верховної Ради України 3-4 скликання Сіренко Василь Федорович;
  • член спілки художників України Євич Василь Павлович;
  • заслужена журналістка України і поетеса Давиденко Валентина Іванівна.

       Росте і міцніє село. Прекрасні перспективи вимальовуються перед ним.